перехрестя 20.04.21

 

Верба, лоза, баcька, шутка, котики – це все слова, якими українці в різних регіонах називають освячене в останню неділю перед Великоднем гілля.

Ось фото , як освячували лозу наші предки

Джерело: Локальна історія.

перехрестя 23. 04.21

 У багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою. Гілками цієї рослини встеляли дорогу та вітали Ісуса Христа під час в’їзду в Єрусалим. Пальма є символом чистоти і непогрішності. Проте, на слов'янських територіях пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб. Тому й пальмові гілки люди замінили вербовими.

Колись, віряни обов’язково рано-вранці йшли до церкви, щоб посвятити вербу. Від малого до великого, всі тягнули догори руки з вербами, коли священик кропив їх свяченою водою.
"Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень – Великдень!” – саме такі слова лунають в цей день звідусіль. Галузками верби люди легко б’ють одне одного і бажають бути такими ж здоровими, як і те дерево, що першим розцвітає бруньками.
Вже прийнято, що перед вербною неділею, без обговорень, прибирають домівку. Це не просто прибирання перед святами, але й давній звичай. Вважалося, що освячену вербу можна приносити тільки в чистий будинок. Така повага до верби у наших предків походить ще з далеких дохристиянських часів, коли з першими «котиками», що розпустилися, слов’яни зустрічали прихід весни.
Вербові галузки зберігають цілий рік, до наступного свята.
Вважають, що освячена верба охороняє житло від злих духів, береже добробут. Весною за допомогою верби виганяли корову на пасовище, зупиняли сильний град, викидаючи на вулицю кілька гілок. Якщо прутики пускали коріння, їх висаджували біля криниці, щоб верба очищала воду.
Використовували вербові “котики” і для лікування багатьох хвороб. Немовлят купали у відварі з верби, щоб вони росли здоровими. А дорослі, наприклад, з’їдали вербові бруньки, щоб не боліло горло. Більше того, бруньки цього дерева допомагали вирішити проблеми з безсонням, важливі справи та навіть любовні проблеми. Звичайно, більшість цих звичаїв залишились в минулому, проте є й такі, що популярні серед народу сьогодні.
Сьогодні, для більшості українців, верба є символом життя, наближення одного з найбільших християнських свят – Великодня.
Джерело Фолк Мода
Корисна інформація 4artblog

етнолялька 22.04.21

 На зимові свята ми ставимо ялинку, а перед Великоднем можна зробити ось таке дерево з лози і прикрасити його писанками, стрічками, квітами. Буде весело, цікаво і креативно!

етнолялька 21.04.21

 Пам`ятаєте, коли ми заготовляли лозу, то залишили окремо букетик. Сьогодні ми його прикрасимо і вже цієї неділі кожен зможе освятити свою лозу в церкві.

Гілля лози прикрашають зеленню барвінку, самшиту (друшпану) , а також живим і сушеними квітами, стрічками та іншим декором.
Освячену лозу завжди зберігають вдома за образами.
Колись лозу вбирали бабусі, а зараз кожен з вас може долучитися до цього гарного заняття, зробити лозу і для себе , і для бабусі.

дизайн 21.04.21

 Цікаві ідеї декору з вербових котиків, які можна використати при декоруванні будинку. Спробуйте і ви зробити собі щось подібне.

етнолялька 20.04.21

 Вітаннячко всім. 

Сьогодні ми зробимо  кролика з вербових котиків.

На мпотрібні: великі вербові котики, клей, стрічка, намистини на очі і ніс, нитка, папір, картон.

1. Мнемо папір, формуємо деталі і обмотуємо їх швейної ниткою.

2.Приклеюємо підкладку, на якій буде стояти кролик.

3.Підготовка одного елемента.

Вирізаємо своєрідні пелюстки з щільного паперу. На папір приклеюємо "котики" верби.

4. Далі, цими елементами обклеюємо голову і тільце кролика.

5. Виготовляємо вушка, очі і носик кролика. На шию замотуємо стрічку або нитку.

Кролик готовий.

дизайн 20.04.21

 Сьоодні в нас вінок на двері, прикрашений лозою, котру ви собі заготували.

Основу вінка можна скрутити з самої лози, або використати дріт, картон, готове кільце для декору.
Готову основу обмотуємо тканиною чи нитками. Якщо це вінок з лози- можна залишити і так. Та декоруємо на свій смак, розсуд, можливості, бажання....
А ось декілька ідей.