Закладки для книг

 А ви любите читати? 

А теплий, ароматний чай з малиною, лимоном, чи ще чимось смачненьким?

А давайте поєднаємо читання книг з чаюванням! Як? Просто - зробимо  гарненькі чайні пакетики. які будуть закладками для книжок.

Для роботи нам потрібен фетр, стрічка репсова або цупка нитка, голка з ниткою, ножиці, клеєвий пістолет.

З фетру вирізаємо 2 шт. викрійки чайний пакетик (або горнятко на вибір) і  прямокутник розміром 3х1,5 см . Пакетик або горнятко декоруємо . а тоді зшиваємо докупи дві викрійки . Зверху пришиваємо стрічку, на іншому кінці якої зшиваємо прямокутник , склавши його вдвоє.

В середину пакетика (горнятка) можна покласти якоїсь ароматної травички, або чаю. Тепер , читаючи улюблену нижку, ви відчуватимете ще й аромат смачного чаю.

Пакування подарунків

 Всі люблять отримувати подарунки. А самому їх дарувати?

 А знаєте, що навть найпростіший подарунок буде красивим і оригінальним , якщо його запакувати власноруч і прикрасити чимось незвичним.

Наприклад,  зараз це можуть бути гілочки ялини. шишки, сушені апельсини, ялинкові  іграшки. 

Кожен іменинник буде радий такому пакуночку, навіть якщ там декілька цукерок і листівка...

Йорданський святвечір

 Богоявлення, Водохреща, Хрещення чи Йордан – свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує  12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.

Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.
Вода на Хрещення вважається цілющою, вона символізує початок життя та очищення. Віруючі зберігають вдома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою впродовж усього року. Йорданську воду зберігають за образами та бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, зберігається не псуючись  впродовж року. Набрати свяченої води можна у церкві. Також освячуються водойми – річки та озера. За тиждень до свята у кризі замерзлих водойм вирізається ополонка у формі хреста. Цим традиційно займається чоловіча громада: на річці вирубається ополонка, а великий хрест з льоду встановлюють над ополонкою та обливають його червоним квасом з буряка, що символізує кров. 

Зазвичай ,після водосвяття всі люди поверталися до своїх хат. Поки мати або старша дочка подавали на стіл обідати, батько брав з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочив їх у свяченій воді і кропив все в хаті та в господарстві; потім брав ще крейду і писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу. 

Йорданські витинанки

 Поки мама з бабусею готують вечерю діти , прибравши в хаті, можуть зробити Йорданські витинанки. Колись на вікна приклеювали вирізані хрестики . Деколи  біля хрестиків витинали ангелів. Отже, беремо папір, ножиці , олівець і беремось до роботи!

Декоруваня банки

А хочете  нову , гарнупосудину для Йорданської водиці?

Її можна зробити власноруч зскляної банки ( беріть таку де кришка закручується ), обмотавши її   мішковиною, шпагатом, чи мереживом .  За прикраси підійдуть гілочки ялини, шишки, ялинкові прикраси і все, що вам сподобається з того, що знайдете вдома.

 Головне - зробіть міцну ручку і добре її закріпіть на банці, щоб вона витримала вагу води.

У кожного вийде своя , оригінальна і неповторна робота. А ще можна зробити таку посудину для бабусі, хрещеної, сусідки, ...

Старий Новий рік

 14 січня, на Старий Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки.У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було —вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату. Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджували»...

Маланки

 13 січня - свято Меланки. Це - новорічний обряд, що залишився нам від наших предків. Зараз він став просто веселою забавою, новорічним маскарадом. Головну роль у ньому грав хлопець, переодягнений у жіночий костюм - Меланка. Він зображував безпорадну господиню, що все робить абияк: б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати... Так Меланка ходить від хати до хати зі своїм "почотом", до якого входять орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель, циган з цигаркою і чорт з ріжками. Але заходять вони тільки до тих хат, де збираються дівчата, тож їм доводиться питатись у них дозволу зайти пощедрувати:

Ой учора ізвечора

Пасла Меланка два качура.

Ой пасла, пасла, загубила,

А, шукаючи, заблудила.

Приблудилася в чистей поле,

Аж там Василько плужком оре.

Ой оре, оре, жито сіє.

За ним те жито зеленіє.

Ой оре, оре, сам плуг заносить,

Йому Меланка їсти носить.

Ой ти ченчику-Васильчику,

Посію тебе в городчику.

Буду я тебе шанувати,

По тричі на день поливати.

Щосуботоньки проривати,

За русу косу затикати.

Після веселощів хлопці і дівчата разом сідають до столу.